ПРОЕКТИ

ФОТОГАЛЕРЕЯ

ІНФОГРАФІКА

23.04.2012
Звірів на Черкащині стає більше

архів

АУДІО

28.04.2012
Звернення до населення щодо попередження надзвичайних ситуацій, пов'язаних з лісовими пожежами

архів

ВІДЕО

Лiси Кам'янщини - у надiйних руках

архів

Петро Гоголюк: «Запорука розвитку – нове вирішення старих проблем»

14.10.2008

Інтерв’ю для сайту «Ліси Черкащини»

Корсунь-Шевченківський лісгосп славиться інноваційним підходом до вирощування посадкового матеріалу та особливим дбайливим доглядом за молодим лісом. Можливо, саме завдяки цьому і вдається лісівникам Корсунщини насаджувати вдвічі більше лісу, ніж доводиться зрубувати. Хоча збирають урожай лісу тут теж вправно – напередодні професійного свята кращим лісорубом на Черкащині було визнано працівника Яснозірського лісництва Олега Небелицю. Про досягнення і будні лісгоспу розповідає директор Петро Гоголюк.

Які інноваційні методи застосовують у Корсунь-Шевченківському лісгоспі при вирощуванні лісу?

Однією з найбільших проблем для нас є забур’яненість території. Трав’яний покрив настільки густий, що забирає практично усю вологу і лісові культури не можуть належним чином розвиватися, навіть приживаються складно. Крім того бур’ян затіняє маленькі щойно посаджені сосонки, а головне – коли трава висихає, вона стає пожежонебезпечною. Варто лише піднести сірника, і горить усе нараз. Ми мучилися не один рік, а тоді вирішили запроваджувати нові технології. Адже запорука розвитку – це нове вирішення старих проблем Тож ми першими почали обробляти посадкові площі гербіцидами суцільної дії. За два тижні трава висихає, і тоді ми готуємо площу до заліснення. При цьому використовуємо глибоке розпушування, завдяки якому сіянці можуть міцно «вчепитися в землю», щоб отримувати усі необхідні поживні речовини. Для цього ми самі розробили спеціальний причіп – розпушувач лісний навісний. Його особливість у тому, що працює розпушувач на місцях вирубок, там, де позалишалися пеньки. Це дозволяє оперативно заліснювати площі. На розпушеному ґрунті ростуть культури, корінь яких сягає ледь не двох метрів. Тож і виростає здоровий красивий ліс.

А чи не шкодять гербіциди навколишній природі?

Зовсім ні. Гербіциди суцільної дії, які ми використовуємо, спрямовані лише на біологічну масу і абсолютно безпечні для комах, тварин, ґрунту. Зате після такої обробки два роки бур’ян не росте, а за цей час встигає вже піднятися ліс. І його не треба так часто полоти, відповідно, вирощування стає дешевшим. Знищуючи густу траву, ми також захищаємо насадження від личинки хруща, яка живе у її корінні і часто пошкоджує кореневу систему молодих дерев. До того ж, залишки бур’яну – це чудове органічне добриво.

Скільки цього року з’явиться нового лісу на території вашого підприємства?

Зрубати необхідно 60-70 га лісу, а посадити треба, згідно з указом Президента, вдвічі більше. Тож цьогоріч плануємо заліснити 130-140 га. Минулого року, наприклад, вирубки охопили 72 га, а посаджено було 160 га. Таких результатів нам вдається досягти, зокрема, і завдяки тому, що сіянці відмінно приживають на обробленій за нашою методикою землі. До речі, якісним посадковим матеріалом ми себе забезпечуємо самі. У Кумейківському лісництві розташований один із найбільших розсадників в області. Його площа сягає майже 4 га. Половини сіянців, вирощених там, вистачає на власні потреби. Решту продаємо до різних областей України.

А за кордон посадковий матеріал не експортуєте?

Ні, ми реалізовуємо за кордон іншу продукцію. Туреччина купує технологічні дрова твердих порід. А Болгарія – хвойний пиловник. Але більшість продукції продаємо тут.

Однією з найбільших проблем лісового господарства є засмічення лісів побутовими відходами. Як її долають лісівники Корсунщини?

Це дуже актуальна і складна для вирішення проблема. Площі лісів великі, піймати, як-то кажуть, «на гарячому» складно, штрафи – мізерні. Тож доводиться самим вивозити сміття – влаштовуємо суботники і прибираємо ліси, особливо після поминальних днів, травневих свят. Чомусь відпочивати усі хочуть у чистому лісі, але самі ж вивозять сюди побутові відходи.

Ми спеціально облаштовуємо рекреаційні зони, місця відпочинку, та навіть там люди розкидають сміття, хоч для нього визначено місце. До речі, їздити у наших лісах досить комфортно. У лісгоспі є власний скрепер і грейдер, тож ми самі робимо лісові дороги. По щільному ґрунтовому покриттю може проїхати навіть сучасний легковий автомобіль.

Цьогорічне літо запам’яталося для лісівників багатьох регіонів України небувалими пожежами. А як Корсунські ліси витримали спеку?

На щастя, без втрат. Цього року у нас лісових пожеж не було взагалі. Правда, ще зарано так упевнено казати, адже починається грибний сезон, а він завжди пожежонебезпечний. Люди часто забувають про збереження лісу і поводяться із вогнем необережно. Тож доводиться пильнувати.

Для покращення пожежної безпеки та полегшення нагляду за лісом уже в жовтні у двох найбільших лісництвах нашого лісгоспу, Яснозірському та Кумейківському, буде встановлено камери спостереження. За їх допомогою можна буде швидше визначити місце пожежі і вчасно її ліквідувати. До речі, ми це робимо першими на Черкащині. Камери, встановлені на вишках, передаватимуть зображення на монітор, біля якого завжди є черговий. Працюватимуть вони саме у пожежонебезпечний період – це близько півроку.

Гоголюк Петро Іванович народився 20 жовтня 1955 року в Брестській області, Білорусі. Вищу освіту отримав у 1982 році, закінчивши Львівський лісотехнічний інститут. Працював помічником лісничого, лісничим та головним лісничим. З 2002 року – директор державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»